1. Словник української мови у 20 томах

україночка

УКРАЇ́НОЧКА (ВКРАЇ́НОЧКА), и, ж.

Зменш.-пестл. до украї́нка.

Вдома моторна Даша, що завжди все знала раніше від усіх, стрічала їх [дітей] новиною: – А у нас новенька, малесенька зовсім, україночка (О. Іваненко);

І росла україночка на волі, як тополя. Гнучка, гнучка та висока (Д. Мордовець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. україночка — украї́ночка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. україночка — [украйіночка] -чкие, д. і м. -оц':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
  3. україночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до українка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. україночка — УКРАЇ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до украї́нка. Вдома моторна Даша, що завжди все знала раніше від усіх, стрічала їх [дітей] новиною: — А у нас новенька, малесенька зовсім, україночка (Iв., Таємниця, 1959, 81). Словник української мови в 11 томах
  5. україночка — Україночка, -ки ж. 1) ум. отъ україна. 2) ум. отъ українка. Словник української мови Грінченка