уласкавлювати

Уласкавлювати, -влюю, -єш

сов. в. уласкавити, -влю, -виш, гл. Умилостивлять, умилостивить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уласкавлювати — уласка́влювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. уласкавлювати — Задобрювати, УЛАГОДЖУВАТИ, о. топити <док. розтопити> серце. Словник синонімів Караванського
  3. уласкавлювати — УЛАСКА́ВЛЮВАТИ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УЛАСКА́ВИТИ (ВЛАСКА́ВИТИ), влю, виш; мн. уласка́влять; док., кого, що, розм. Ласкою, умовлянням спонукати згодитися на щось, із чимсь, схиляти на свій бік. Словник української мови у 20 томах
  4. уласкавлювати — (власкавлювати), -юю, -юєш, недок., уласкавити (власкавити), -влю, -виш; мн. уласкавлять; док., перех., розм. 1》 Ласкою, умовлянням спонукати згодитися на щось, із чимсь, схиляти на свій бік. 2》 зах. Милувати, амністувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уласкавлювати — Уласка́влювати, -люю, -люєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. уласкавлювати — УЛАСКА́ВЛЮВАТИ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УЛАСКА́ВИТИ (ВЛАСКА́ВИТИ), влю, виш; мн. уласка́влять; док., перех., розм. Ласкою, умовлянням спонукати згодитися на щось, із чимсь, схиляти на свій бік. Словник української мови в 11 томах