улаштувати

Улаштувати, -тую, -єш

гл. Придѣлать, пригнать. Клин улаштував у стіл так гарно, що й не знать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улаштувати — улаштува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. улаштувати — Улаштувати, залагодити, заладнати, поладнати, полагодити Таку саму тенденцію поширюватись і поглинати інші слова виявляє дієслово влаштувати, надто коли воно буває пов’язане в реченні з іменником справа: «Коли влаштую всі справи, тоді й прийду додому». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  3. улаштувати — УЛАШТУВА́ТИ див. улашто́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. улаштувати — див. улаштовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. улаштувати — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти. Словник синонімів української мови
  6. улаштувати — УЛАШТУВА́ТИ див. улашто́вувати. Словник української мови в 11 томах