улаштувати

Улаштувати, залагодити, заладнати, поладнати, полагодити

Таку саму тенденцію поширюватись і поглинати інші слова виявляє дієслово влаштувати, надто коли воно буває пов’язане в реченні з іменником справа: «Коли влаштую всі справи, тоді й прийду додому». Дієслово влаштувати відповідає російському устроить: «Стефан Потоцький часто влаштовував урочисті бенкети й полювання» (З. Тулуб); «Заремба влаштував її з допомогою Ковіньки в конторі депо» (О. Донченко). А коли йдеться про справи, то краще користуватись дієсловами: залагодити («Мені байдуже, як він залагодить справу». — М. Коцюбинський), заладнати («Це треба заладнати, бо доки ви будете дурниці витівати, а я — дивитися!» — Переклад М. Рильського), поладнати («Ну, звісно, щодо грошових справ, то ми з Вами якось поладнаємо, коли я буду в Чернігові». — М. Коцюбинський), полагодити («Справу свою завтра полагодите, а тепер їдьте зі мною на весілля». — О. Маковей).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улаштувати — див. улаштовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. улаштувати — Улаштувати, -тую, -єш гл. Придѣлать, пригнать. Клин улаштував у стіл так гарно, що й не знать. Словник української мови Грінченка
  3. улаштувати — улаштува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. улаштувати — УЛАШТУВА́ТИ див. улашто́вувати. Словник української мови в 11 томах
  5. улаштувати — УЛАШТУВА́ТИ див. улашто́вувати. Словник української мови у 20 томах
  6. улаштувати — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти. Словник синонімів української мови