1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

уперто

Уперто чи наполегливо?

«Завод уперто працював далі, щоб учасно виконати почесне замовлення», — читаємо в одній газетній статті. У такому тексті прислівник уперто не підходить, бо він надає дієслову, якого стосується, негативної функції, наприклад: «Барометр уперто показував «дощ», хоча в той день не капало навіть і сонце блищало часом крізь хмари» (М. Коцюбинський). У наведеній на початку фразі дієслово працювати вимагає прислівника з позитивним значенням; таким буде слово наполегливо.

Те саме можна сказати й про прикметники впертий і наполегливий: «Упертий, як свиня» (з живих уст); «Василь — людина наполеглива, трудовита» (О. Копиленко).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уперто — упе́рто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. уперто — УПЕ́РТО (ВПЕ́РТО). Присл. до упе́ртий¹. – Скажіть, скажіть! – уперто жебонів Прокіп (І. Франко); Похмуро й уперто він кинув знову: – Я не піду (М. Коцюбинський); Семиволос уперто шукає нових методів буріння (П. Словник української мови у 20 томах
  3. уперто — (вперто). Присл. до упертий I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уперто — Упе́рто, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. уперто — УПЕ́РТО (ВПЕ́РТО). Присл. до упе́ртий¹. — Скажіть, скажіть! — уперто жебонів Прокіп (Фр., II, 1950, 250); Похмуро й уперто він кинув знову: — Я не піду (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. уперто — Упе́рто нар. Упрямо, упорно. Словник української мови Грінченка