умокріти

Умокріти, -рію, -єш

гл. Вспотѣть. Біжу.... аж умокріла. Г. Барв. 236.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умокріти — умокрі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. умокріти — УМОКРІ́ТИ (ВМОКРІ́ТИ), і́ю, і́єш, док., розм. Стати мокрим від поту; вкритися потом. Мчить мене не своя сила полем по ріллі, по баюрах; біжу, мов той чорт, .. Аж умокріла (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  3. умокріти — (вмокріти), -ію, -ієш, док., розм. Стати мокрим від поту; вкритися потом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. умокріти — УМОКРІ́ТИ (ВМОКРІ́ТИ), і́ю, і́єш, док., розм. Стати мокрим від поту; вкритися потом. Мчить мене не своя сила полем по ріллі, по баюрах; біжу, мов той чорт,.. Аж умокріла (Барв., Опов.., 1902, 236). Словник української мови в 11 томах