умолити
Умолити, -лю́, -лиш
гл. Умолить. Оглянься, Господи, доколі твого гніву? Доколі не даси рабам тебе вмолити? К. Псал. 212.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умолити — умоли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- умолити — УМОЛИ́ТИ (ВМОЛИ́ТИ), олю́, о́лиш, док., кого. Молячи, благаючи кого-небудь, схилити на свій бік, домогтися позитивного вирішення чого-небудь. [Молодиця:] Хіба такого ірода упросиш, хіба його умолиш? Хай жере ненажерливий! хай їсть, тріскає!... Словник української мови у 20 томах
- умолити — (вмолити), -олю, -олиш, док., перех. Молячи, благаючи кого-небудь, схилити на свій бік, домогтися позитивного вирішення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- умолити — БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін. Словник синонімів української мови
- умолити — УМОЛИ́ТИ (ВМОЛИ́ТИ), олю́, о́лиш, док., перех. Молячи, благаючи кого-небудь, схилити на свій бік, домогтися позитивного вирішення чого-небудь. [Молодиця:] Хіба такого ірода упросиш, хіба його умолиш? Хай жере ненажерливий! хай їсть, тріскає!... Словник української мови в 11 томах