умостити

Умостити

см. умощувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умостити — умости́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. умостити — УМОСТИ́ТИ див. умо́щувати. Словник української мови у 20 томах
  3. умостити — див. умощувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. умостити — УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ) (помістити когось де-небудь на якомусь місці перев. зручно, вигідно), УМОСТИ́ТИ (ВМОСТИ́ТИ) розм., ПРИМОСТИ́ТИ розм., ПРИМІСТИ́ТИ розм. — Недок. Словник синонімів української мови
  5. умостити — УМОСТИ́ТИ див. умо́щувати. Словник української мови в 11 томах