умостити

УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ) (помістити когось де-небудь на якомусь місці перев. зручно, вигідно), УМОСТИ́ТИ (ВМОСТИ́ТИ) розм., ПРИМОСТИ́ТИ розм., ПРИМІСТИ́ТИ розм. — Недок.: улашто́вувати (влашто́вувати), умо́щувати (вмо́щувати), примо́щувати, приміща́ти (примі́щувати). Командуючого.. влаштували так, що він міг напівсидіти, і йому було видно, що робиться навколо (Григорій Тютюнник); Дмитро умостив біля себе хлопчика і під його співуче жеботіння заснув чутким партизанським сном (М. Стельмах); — Примости мене коло озерця, аби я міг воду дістати, а сама йди, розглянь, — згоджувався Остап (М. Коцюбинський); — На возі Аниця за погонича сіла спереду, а Йвана примістила ззаду (Лесь Мартович).