упоруч

Упо́руч

нар. Рядомъ, рука съ рукой, рука объ руку. Упоруч себе сажати. Макс.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упоруч — присл., діал. Поруч, поряд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. упоруч — Упо́руч, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)