1. Словник української мови Грінченка

упорядкувати

Упорядковувати, -вую, -єш

сов. в. упорядкувати, -кую, -єш, гл. Приводить, привести въ порядокъ, устроить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упорядкувати — упорядкува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упорядкувати — УПОРЯДКУВА́ТИ див. упорядко́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. упорядкувати — див. упорядковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. упорядкувати — КЛАСИФІКУВА́ТИ недок. (розподіляти предмети, явища, поняття на класи за певними ознаками, властивостями), СИСТЕМАТИЗУВА́ТИ, УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ). — Док.: класифікува́ти, систематизува́ти, упорядкува́ти (впорядкува́ти). Словник синонімів української мови
  5. упорядкувати — Упорядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. упорядкувати — УПОРЯДКУВА́ТИ див. упорядко́вувати. Словник української мови в 11 томах