упустити
Упустити
см. упускати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упустити — упусти́ти 1 дієслово доконаного виду не втримати упусти́ти 2 дієслово доконаного виду дозволити увійти Орфографічний словник української мови
- упустити — [ўпуститие] = впустити -ушчу, -устиеш; нак. -сти, -с'т'іт' Орфоепічний словник української мови
- упустити — УПУСТИ́ТИ¹ див. упуска́ти¹. УПУСТИ́ТИ² див. впуска́ти¹. Словник української мови у 20 томах
- упустити — I див. упускати I. II див. впускати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упустити — упусти́ти ра́ка з ро́та. Бути ошуканим, одуреним облесливою похвалою. Як кого одурять похвальбою або лестивою річчю, то люди кажуть: “Упустив рака з рота” (О. Стороженко). Фразеологічний словник української мови
- упустити — ВИПУСКА́ТИ (перестаючи тримати що-небудь у руках, давати можливість упасти), ВПУСКА́ТИ (УПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, РОНИ́ТИ рідше. — Док.: ви́пустити, впусти́ти (упусти́ти), зрони́ти, оброни́ти. Рука безвладно випускає перо (М. Словник синонімів української мови
- упустити — УПУСТИ́ТИ¹ див. упуска́ти¹. УПУСТИ́ТИ² див. впуска́ти¹. Словник української мови в 11 томах