упустити

упусти́ти

[ўпуститие]

= впустити

-ушчу, -устиеш; нак. -сти, -с'т'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упустити — упусти́ти 1 дієслово доконаного виду не втримати упусти́ти 2 дієслово доконаного виду дозволити увійти Орфографічний словник української мови
  2. упустити — ВИПУСКА́ТИ (перестаючи тримати що-небудь у руках, давати можливість упасти), ВПУСКА́ТИ (УПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, РОНИ́ТИ рідше. — Док.: ви́пустити, впусти́ти (упусти́ти), зрони́ти, оброни́ти. Рука безвладно випускає перо (М. Словник синонімів української мови
  3. упустити — УПУСТИ́ТИ¹ див. упуска́ти¹. УПУСТИ́ТИ² див. впуска́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. упустити — УПУСТИ́ТИ¹ див. упуска́ти¹. УПУСТИ́ТИ² див. впуска́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  5. упустити — Упустити см. упускати. Словник української мови Грінченка
  6. упустити — I див. упускати I. II див. впускати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. упустити — упусти́ти ра́ка з ро́та. Бути ошуканим, одуреним облесливою похвалою. Як кого одурять похвальбою або лестивою річчю, то люди кажуть: “Упустив рака з рота” (О. Стороженко). Фразеологічний словник української мови