упускати

Значення в інших словниках

1. упускати — упуска́ти 1 дієслово недоконаного виду не могти втримати, упускати з рук упуска́ти 2 дієслово недоконаного виду давати можливість в'їхати, увійти куди-небудь Орфографічний словник української мови
2. упускати — (з рук) випускати; (пазурі) запускати, упинати; (голову) опускати; (шанс) пропускати; дк. УПУСТИТИ, (щастя) не допильнувати, проґавити. Словник синонімів Караванського
3. упускати — УПУСКА́ТИ¹ (ВПУСКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПУСТИ́ТИ (ВПУСТИ́ТИ), ущу́, у́стиш, док., кого, що. 1. Не могти втримати, випускати з рук, даючи можливість упасти. Словник української мови у 20 томах
4. упускати — I (впускати), -аю, -аєш, недок., упустити (впустити), -ущу, -устиш, док., перех. 1》 Не могти втримати, випускати з рук, даючи можливість упасти. || Переставати тримати. || Безсило опускати вниз. 2》 Виявляючи неуважність, недогляд, невміння і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. упускати — ВИПУСКА́ТИ (перестаючи тримати що-небудь у руках, давати можливість упасти), ВПУСКА́ТИ (УПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, РОНИ́ТИ рідше. — Док.: ви́пустити, впусти́ти (упусти́ти), зрони́ти, оброни́ти. Рука безвладно випускає перо (М. Словник синонімів української мови
6. упускати — УПУСКА́ТИ¹ (ВПУСКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПУСТИ́ТИ (ВПУСТИ́ТИ), ущу́, у́стиш, док., перех. 1. Не могти втримати, випускати з рук, даючи можливість упасти. Словник української мови в 11 томах
7. упускати — Упускати, -каю, -єш сов. в. упустити, -щу, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. Ном. 2) Ронять, уронить. Впустила додолу гребінця. Мет. 167. Буду пити через силу і краплі не впущу. Мет. 63. Словник української мови Грінченка