1. Великий тлумачний словник сучасної мови

упускати

упуска́ти

I (впускати), -аю, -аєш, недок., упустити (впустити), -ущу, -устиш, док., перех.

1》 Не могти втримати, випускати з рук, даючи можливість упасти.

|| Переставати тримати.

|| Безсило опускати вниз.

2》 Виявляючи неуважність, недогляд, невміння і т. ін., давати кому-небудь можливість втекти, зникнути. Не упускати з очей.

3》 Не уміти, не встигати скористатися доброю нагодою, слушним моментом для чого-небудь.

|| Не скориставшись вчасно, втрачати що-небудь.

|| Не уміти втримати кого-небудь біля себе.

4》 Не надавати значення чому-небудь.

II див. впускати I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упускати — упуска́ти 1 дієслово недоконаного виду не могти втримати, упускати з рук упуска́ти 2 дієслово недоконаного виду давати можливість в'їхати, увійти куди-небудь Орфографічний словник української мови
  2. упускати — (з рук) випускати; (пазурі) запускати, упинати; (голову) опускати; (шанс) пропускати; дк. УПУСТИТИ, (щастя) не допильнувати, проґавити. Словник синонімів Караванського
  3. упускати — [ўпускатие] = впускати -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. упускати — УПУСКА́ТИ¹ (ВПУСКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПУСТИ́ТИ (ВПУСТИ́ТИ), ущу́, у́стиш, док., кого, що. 1. Не могти втримати, випускати з рук, даючи можливість упасти. Словник української мови у 20 томах
  5. упускати — ВИПУСКА́ТИ (перестаючи тримати що-небудь у руках, давати можливість упасти), ВПУСКА́ТИ (УПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, РОНИ́ТИ рідше. — Док.: ви́пустити, впусти́ти (упусти́ти), зрони́ти, оброни́ти. Рука безвладно випускає перо (М. Словник синонімів української мови
  6. упускати — УПУСКА́ТИ¹ (ВПУСКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПУСТИ́ТИ (ВПУСТИ́ТИ), ущу́, у́стиш, док., перех. 1. Не могти втримати, випускати з рук, даючи можливість упасти. Словник української мови в 11 томах
  7. упускати — Упускати, -каю, -єш сов. в. упустити, -щу, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. Ном. 2) Ронять, уронить. Впустила додолу гребінця. Мет. 167. Буду пити через силу і краплі не впущу. Мет. 63. Словник української мови Грінченка