впускати

впуска́ти

[ўпускатие]

= упускати

-айу, -айеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впускати — ВПУСКА́ТИ¹ (УПУСКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПУСТИ́ТИ (УПУСТИ́ТИ), впущу́, впу́стиш, док. 1. кого, що до кого – чого, у що і без дод. Давати можливість, дозволяти в'їхати, увійти куди-небудь. Словник української мови у 20 томах
  2. впускати — I (упускати), -аю, -аєш, недок., впустити (упустити), впущу, впустиш, док., перех. 1》 до кого – чого, у що й без додатка. Давати можливість, дозволяти в'їхати, увійти куди-небудь. || Давати можливість чому-небудь проникати кудись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. впускати — ВПУСКА́ТИ і (УПУСКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВПУСТИ́ТИ (УПУСТИ́ТИ), впущу́, впу́стиш, док., перех. 1. до кого — чого, у що й без додатка. Давати можливість, дозволяти в’їхати, увійти куди-небудь. Антей одчиняє хвіртку і впускає Федона (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  4. впускати — ОПУСКА́ТИ (переміщувати нижче, донизу), СПУСКА́ТИ, ЗНИ́ЖУВАТИ, УПУСКА́ТИ (ВПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ПОНУ́РЮВАТИ, ПОТУ́ПЛЮВАТИ, ПОТУПЛЯ́ТИ (про голову, очі, зір). — Док. Словник синонімів української мови
  5. впускати — впуска́ти 1 дієслово недоконаного виду дозволяти в'їхати, увійти впуска́ти 2 дієслово недоконаного виду випускати з рук; втрачати можливість Орфографічний словник української мови
  6. впускати — (з рук) випускати; (пазурі) запускати, упинати; (голову) опускати; (шанс) пропускати; дк. УПУСТИТИ, (щастя) не допильнувати, проґавити. Словник синонімів Караванського
  7. впускати — в одне́ (одно́) ву́хо впуска́ти / впусти́ти, а в дру́ге випуска́ти / ви́пустити. Неуважно слухати, не реагуючи або легковажно ставлячись до сказаного ким-небудь. — Що ж, як ти далі і все позабуваєш?.. Фразеологічний словник української мови