упімнути

Упімнути, -ся

см. упоминати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упімнути — Впімну́ти, упімну́ти: — докорити, закинути [47] — докорити, закинути; упімнутися за своє: стати за своє, обстоювати своє [IV] — дорікнути, вказати на те, що хтось чогось не робив [1] Словник з творів Івана Франка
  2. упімнути — упімну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. упімнути — Упімну́ти, упомина́ти. 1. Нагадувати (кому?), спонукати (кого?). На жаль, дідо Яків Кобилянський і батько його, греко- католицький пароху Микитинцях у Галичині, не подбав про те за життя, щоб диплом шляхетства заховався для одинака сина... Українська літературна мова на Буковині
  4. упімнути — УПІМНУ́ТИ див. упомина́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. упімнути — див. упоминати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. упімнути — УПІМНУ́ТИ див. упомина́ти. Словник української мови в 11 томах