уразочок

I. Ураз

нар.

1) Вдругъ, сразу. Як загув, так на цім світі ураз і став. Мнж. 41.

2) Вмѣстѣ, за одно, на ряду. Ой встав, зажурився, що з малою оженився. «Не журися, дурний гою: виросту враз з тобою». Грин. ІІІ. 657. Вітаймо дитятко, ураз його матку. Чуб. ІІІ. 341.

---------------

II. Ураз, -зу

м.

1) = враза. Він хотів ураз зробити мені вилами. Новомоск. у. Живим би її вразом вразило. МВ. (О. 1862. І. 98). Ураз в обох озвався з тяжкої розлуки. Мкр. Н. 39.

2) Матка, Uterus. Ураз виходе. Выпаденіе матки. Волч. у. ум. уразочок. Мил. 33. ув. уразище. Чуб. IV. 5.