уранці

Уранці

нар. Утромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміяться. Ном. № 5853.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уранці — ура́нці прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. уранці — <�ВРАНЦІ > пр., ранком, зраня, рано, рано-вранці, раннім-рано. Словник синонімів Караванського
  3. уранці — [ўран'ц'і] = вранці присл. Орфоепічний словник української мови
  4. уранці — УРА́НЦІ див. вра́нці. Словник української мови у 20 томах
  5. уранці — див. вранці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. уранці — ВРА́НЦІ (УРА́НЦІ) (у ранковий час), ЗРА́НКУ, РА́НКОМ, РА́НО, ЗРА́ННЯ, ЗАРА́ННЯ, СПОЗАРА́НА, СПОЗАРА́НКУ, СПОЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., ПОРАНЕ́НЬКУ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАРА́НА діал., ПОРА́НО діал., ПОРА́НУ діал. (досить рано). Словник синонімів української мови
  7. уранці — Ура́нці, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. уранці — УРА́НЦІ див. вра́нці. Словник української мови в 11 томах