1. Словник української мови Грінченка

уродливий

Уродливий, -а, -е

1) Красивый, пригожій. Не родись богатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. Ном. № 1673. А виросла як панна, чорнобрива, уродлива. Шевч. 268.

2) Способный, даровитый. Там такий був чоловік на все вродливий. Рудч. Ск. І. 74.

3) Урожайный. Лани мої уродливі. ЗЮЗО. І. 549.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уродливий — уродли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. уродливий — УРОДЛИ́ВИЙ див. вродли́вий. Словник української мови у 20 томах
  3. уродливий — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  4. уродливий — Уродли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)