1. Словник української мови Грінченка

усипати

I. Усипати, -паю, -єш

сов. в. усипати, -плю, -плеш, гл.

1) Всыпа́ть, всы́пать. Борошенця всипать. Рудч.

2) Наливать, налить. Усип меду і горілки. Мет. Ганнусю, усип мені осьмусю. Ном. № 11658.

3) Отливать, отлить (изъ металла). Аби усипати що з мосяжі, треба фірмака. Шух. І. 281.

4) Только сов. в. Войти гурьбой. Одчиняє він хату, уступив, молодиці за ним всипали. МВ. (О. 1862. І. 91).

---------------

II. Усипати, -паю, -єш

гл. Спать, засыпать. Мати сина колихала, дні і ночі не всипала. Грин. ІІІ. 381.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усипати — уси́пати 1 дієслово доконаного виду розкидаючи, сиплючи що-небудь, покрити поверхню уси́пати 2 дієслово доконаного виду насипати, налити щось усипа́ти 1 дієслово недоконаного виду розкидаючи, сиплячи що-небудь, покривати поверхню усипа́ти 2 дієслово недоконаного виду насипати, наливати щось Орфографічний словник української мови
  2. усипати — Насипати, об-, за-, (борщ) наливати; док. ВСИПАТИ, (кому) П. відшмагати кого; (бобу) ІД. дати чосу <�бобу, прочухана>, полатати боки. Словник синонімів Караванського
  3. усипати — УСИПА́ТИ¹ (ВСИПА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСИ́ПАТИ (ВСИ́ПАТИ), плю, плеш; мн. уси́плють; док., що. 1. чим. Розкидаючи, сиплючи що-небудь, покривати яку-небудь поверхню. Псович .. Словник української мови у 20 томах
  4. усипати — I усип`ати(всипати), -аю, -аєш, недок., усипати (всипати), -плю, -плеш; мн. усиплють; док., перех. 1》 чим.Розкидаючи, сиплючи що-небудь, покривати яку-небудь поверхню. 2》 перен. Заповнювати собою якийсь простір, скупчуючись у великій кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. усипати — УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ) (про велику кількість кого-, чого-небудь — з'являючись десь або рухаючись в одне місце, скупчуючись, щільно розміщатися на чомусь, навколо когось, чогось), ПОКРИВА́ТИ, ОБСІДА́ТИ (ОСІДА́ТИ рідше), ОБСИПА́ТИ, УСИПА́ТИ (ВСИПА́ТИ)... Словник синонімів української мови
  6. усипати — УСИ́ПАТИ¹ див. усипа́ти¹. УСИ́ПАТИ² див. всипа́ти¹. УСИПА́ТИ¹ (ВСИПА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСИ́ПАТИ (ВСИ́ПАТИ), плю, плеш; мн. уси́плють; док., перех. 1. чим. Розкидаючи, сиплючи що-небудь, покривати яку-небудь поверхню. Псович.. Словник української мови в 11 томах