усипати
УСИПА́ТИ¹ (ВСИПА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСИ́ПАТИ (ВСИ́ПАТИ), плю, плеш; мн. уси́плють; док., що.
1. чим. Розкидаючи, сиплючи що-небудь, покривати яку-небудь поверхню.
Псович .. зганяв цілі юрми кріпаків до парку, де вони з ранку до ночі косили трави, прорізували нові стежки, алеї, всипали їх піском (В. Гжицький);
І вітають Купер'яна З його вояками, Як героя, всю дорогу Всипали квітками (І. Франко);
Вільгота, .. яке було там хазяйське причандалля, поскладав на тачку, зверху всипав гноєм і також відпер (Є. Гуцало).
2. перен. Заповнювати собою якийсь простір, скупчуючись у великій кількості.
Купи старців потяглись відусюди, Всипали двір голодуючі люди (П. Грабовський).
УСИ́ПАТИ¹ див. усипа́ти¹.
УСИПА́ТИ² див. всипа́ти¹.
УСИ́ПАТИ² див. всипа́ти¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усипати — уси́пати 1 дієслово доконаного виду розкидаючи, сиплючи що-небудь, покрити поверхню уси́пати 2 дієслово доконаного виду насипати, налити щось усипа́ти 1 дієслово недоконаного виду розкидаючи, сиплячи що-небудь, покривати поверхню усипа́ти 2 дієслово недоконаного виду насипати, наливати щось Орфографічний словник української мови
- усипати — Насипати, об-, за-, (борщ) наливати; док. ВСИПАТИ, (кому) П. відшмагати кого; (бобу) ІД. дати чосу <�бобу, прочухана>, полатати боки. Словник синонімів Караванського
- усипати — I усип`ати(всипати), -аю, -аєш, недок., усипати (всипати), -плю, -плеш; мн. усиплють; док., перех. 1》 чим.Розкидаючи, сиплючи що-небудь, покривати яку-небудь поверхню. 2》 перен. Заповнювати собою якийсь простір, скупчуючись у великій кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- усипати — УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ) (про велику кількість кого-, чого-небудь — з'являючись десь або рухаючись в одне місце, скупчуючись, щільно розміщатися на чомусь, навколо когось, чогось), ПОКРИВА́ТИ, ОБСІДА́ТИ (ОСІДА́ТИ рідше), ОБСИПА́ТИ, УСИПА́ТИ (ВСИПА́ТИ)... Словник синонімів української мови
- усипати — УСИ́ПАТИ¹ див. усипа́ти¹. УСИ́ПАТИ² див. всипа́ти¹. УСИПА́ТИ¹ (ВСИПА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСИ́ПАТИ (ВСИ́ПАТИ), плю, плеш; мн. уси́плють; док., перех. 1. чим. Розкидаючи, сиплючи що-небудь, покривати яку-небудь поверхню. Псович.. Словник української мови в 11 томах
- усипати — I. Усипати, -паю, -єш сов. в. усипати, -плю, -плеш, гл. 1) Всыпа́ть, всы́пать. Борошенця всипать. Рудч. 2) Наливать, налить. Усип меду і горілки. Мет. Ганнусю, усип мені осьмусю. Ном. № 11658. 3) Отливать, отлить (изъ металла). Словник української мови Грінченка