усміх
У́сміх, -ху
м. Улыбка. Де той погляд молодецький, де той всміх веселий. МВ. ІІ. 11. Чоловік усміхається.... Чого це в тебе такий дивний усміх? Драг. 76.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усміх — у́сміх іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- усміх — див. УСМІШКА. Словник синонімів Караванського
- усміх — -у, ч. Те саме, що усмішка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- усміх — У́СМІХ, у, ч. Те саме, що у́смі́шка 1. Галя подивилася з усміхом на сонечко (Марко Вовчок); Вона прийняла [подарунок], подякувала і усміхнулась. Словник української мови у 20 томах
- усміх — У́СМІ́ШКА, У́СМІХ, ПО́СМІШКА, О́СМІШКА рідше, О́СМІХ рідше; ПІВУ́СМІШКА, ПІВУ́СМІХ (ледве помітна, легка). Борис закивав нам головою, засміявся й так і од'їхав од нас із тією щасливою усмішкою (Є. Словник синонімів української мови
- усміх — У́сміх, -ху; у́сміхи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- усміх — У́СМІХ, у, ч. Те саме, що у́смі́шка 1. Вона прийняла [подарунок], подякувала і усміхнулась. Василькові здався той усміх дуже ласкавим (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах