1. Словник української мови Грінченка

усправедливлювати

Усправедли́влювати, -люю, -єш

сов. в. усправедли́вити, -влю, -виш, гл. Оправдывать, оправдать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усправедливлювати — усправедли́влювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. усправедливлювати — УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УСПРАВЕДЛИ́ВИТИ, влю, виш; мн. усправедли́влять; док., діал. Виправдовувати (у 1–3 знач.). Нарешті Войцехова відібрала їх [хлопців] із школи зовсім, усправедливлюючи цей крок перед сусідами тим... Словник української мови у 20 томах
  3. усправедливлювати — -юю, -юєш, недок., усправедливити, -влю, -виш; мн. усправедливлять; док., діал. Виправдовувати (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. усправедливлювати — ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. усправедливлювати — УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УСПРАВЕДЛИ́ВИТИ, влю, виш; мн. усправедли́влять; док., діал. Виправдовувати (у 1-3 знач.). Нарешті Войцехова відібрала їх [хлопців] із школи зовсім, усправедливлюючи цей крок перед сусідами тим... Словник української мови в 11 томах