1. Словник української мови Грінченка

уставати

Уставати, -таю, -єш

сов. в. устати, -тану, -неш, гл.

1) Вставать, встать. Буду вставать я раненько. Мет. 65. Ви ж було раненько встаєте. Мил. 200. Устала раненько, умилась біленько, хазяїну на добридень дала. Рудч. Ск. І. 15. Ледви встала, поклонилась, вийшла мовчки з хати. Шевч. 73.

2) Подыматься, подняться, вздыматься. Подай нам, Господи, з неба дрібен дожчик, а з низу буйний вітер! Хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги! АД. І. 89. Ой із-за гори, з-за крутенької густий туман уставав. Мет. 464. Кругом аж курява вставала. Шевч. 565. Встає хмара з-за лиману. Шевч. 51.

3) Слѣзать, сходить. То козак козацький звичай знає, із коня вставав. Мет.

4) Восставать, возстать. На ґвалт Пулавського і Паца встає шляхецькая земля. Шевч. 131. Син устане на батька, а батько на сина. Г. Барв. 319.

5) Восходить, взойти. Вже сонце встає із-за гори. Стор. МПр. 4 8.

6) Наступать, наступить. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила. Шевч. 195.

7) Происходить, произойти. З тихеньких все лихо встає. Ном. № 3032.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уставати — устава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уставати — Зводитися, підводитися, (хутко) підхоплюватися; (на ворога) повставати, підійматися; (- туман) здійматися; (- зорі) сходити; (перед зором) поставати, виникати; (в уяві) виринати, з'являтися; (з мертвих) воскресати. Словник синонімів Караванського
  3. уставати — див. вставати Словник синонімів Вусика
  4. уставати — УСТАВА́ТИ (ВСТАВА́ТИ), устаю́, устає́ш, недок., УСТА́ТИ (ВСТА́ТИ), уста́ну, уста́неш, док. 1. Підводитися, ставати на ноги. Який час дивиться [Лукаш] на вогонь, потім устає, відходить далі від огнища і походжає по галяві (Леся Українка);... Словник української мови у 20 томах
  5. уставати — (вставати), устаю, устаєш, недок., устати (встати), устану, устанеш, док. 1》 Підводитися, ставати на ноги. || Підводячись, залишати певне місце, злазити, переходити куди-небудь. Устати на коліна. 2》 Прокинувшись, підводитися з постелі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. уставати — і ляга́ючи, і устаючи́. Весь час, постійно, завжди. Хвали .. Бога і лягаючи, і устаючи, а їх (рідних) шануй і кохай (Г. Квітка-Основ’яненко). Фразеологічний словник української мови
  7. уставати — ВІДКРИВА́ТИСЯ перев. перед ким-чим (ставати видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВСТАВА́ТИ (УСТАВА́ТИ), ВИРОСТА́ТИ, СТАВА́ТИ рідше, ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ рідше, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ рідше, РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. уставати — УСТАВА́ТИ (ВСТАВА́ТИ), устаю́, устає́ш, недок., УСТА́ТИ (ВСТА́ТИ), уста́ну, уста́неш, док. 1. Підводитися, ставати на ноги. Який час дивиться [Лукаш] на вогонь, потім устає, відходить далі від огнища і походжає по галяві (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах