уставати
устава́ти
(вставати), устаю, устаєш, недок., устати (встати), устану, устанеш, док.
1》 Підводитися, ставати на ноги.
|| Підводячись, залишати певне місце, злазити, переходити куди-небудь. Устати на коліна.
2》 Прокинувшись, підводитися з постелі. Устати не на ту ногу.
3》 перен. Повставати на боротьбу з гнобителями, підніматися на захист чого-небудь.
4》 Здійматися вгору (про куряву, туман, хвилі і т. ін.).
|| Підніматися, займати положення, близьке до вертикального.
|| Сходити, з'являтися на небі (про небесні світила).
|| Починатися, наставати (про ранок, день і т. ін.).
5》 перен. Показуватися, ставати видним.
|| З'являтися в процесі роботи, будівництва і т. ін.
|| Виникати, поставати з чогось, через щось.
|| рідко. Охоплювати кого-небудь (про почуття).
6》 перен. Поставати в уяві, пам'яті.
7》 Те саме, що оживати 1).
Значення в інших словниках
- уставати — устава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- уставати — Зводитися, підводитися, (хутко) підхоплюватися; (на ворога) повставати, підійматися; (- туман) здійматися; (- зорі) сходити; (перед зором) поставати, виникати; (в уяві) виринати, з'являтися; (з мертвих) воскресати. Словник синонімів Караванського
- уставати — див. вставати Словник синонімів Вусика
- уставати — УСТАВА́ТИ (ВСТАВА́ТИ), устаю́, устає́ш, недок., УСТА́ТИ (ВСТА́ТИ), уста́ну, уста́неш, док. 1. Підводитися, ставати на ноги. Який час дивиться [Лукаш] на вогонь, потім устає, відходить далі від огнища і походжає по галяві (Леся Українка);... Словник української мови у 20 томах
- уставати — і ляга́ючи, і устаючи́. Весь час, постійно, завжди. Хвали .. Бога і лягаючи, і устаючи, а їх (рідних) шануй і кохай (Г. Квітка-Основ’яненко). Фразеологічний словник української мови
- уставати — ВІДКРИВА́ТИСЯ перев. перед ким-чим (ставати видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВСТАВА́ТИ (УСТАВА́ТИ), ВИРОСТА́ТИ, СТАВА́ТИ рідше, ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ рідше, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ рідше, РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- уставати — УСТАВА́ТИ (ВСТАВА́ТИ), устаю́, устає́ш, недок., УСТА́ТИ (ВСТА́ТИ), уста́ну, уста́неш, док. 1. Підводитися, ставати на ноги. Який час дивиться [Лукаш] на вогонь, потім устає, відходить далі від огнища і походжає по галяві (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- уставати — Уставати, -таю, -єш сов. в. устати, -тану, -неш, гл. 1) Вставать, встать. Буду вставать я раненько. Мет. 65. Ви ж було раненько встаєте. Мил. 200. Устала раненько, умилась біленько, хазяїну на добридень дала. Рудч. Ск. І. 15. Словник української мови Грінченка