устенок
Усте́нок, -нку
м.
1) Входное отверстіе въ рыболовномъ снарядѣ, наз. котець (см.). Браун. 15. см. вустенок.
2) Узкое входное отверстіе въ загородѣ для овецъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me