устенок

Усте́нок, -нку

м.

1) Входное отверстіе въ рыболовномъ снарядѣ, наз. котець (см.). Браун. 15. см. вустенок.

2) Узкое входное отверстіе въ загородѣ для овецъ. О. 1862. V. Кух. 38.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me