1. Словник української мови Грінченка

устилати

Устилати, -лаю, -єш

гл. = устеляти. Зеленим барвінком камінь устилати. Макс.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устилати — устила́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. устилати — УСТИЛА́ТИ (ВСТИЛА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСЛА́ТИ (ВСЛА́ТИ), устелю́, усте́леш, док., що, розм. Те саме, що устеля́ти. Кімнати її він услав килимами (А. Шиян); Пада листя із тополі, устилає темний дол [діл] (І. Гончаренко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. устилати — (встилати), -аю, -аєш, недок., услати (вслати), устелю, устелеш, док., перех., розм. Те саме, що устеляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. устилати — УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ) (про суцільну масу чого-небудь, рослинність тощо — заповнювати густо собою якусь поверхню, якийсь простір, предмет), ПОКРИВА́ТИ, КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ (ЗАСТЕЛЯ́ТИ), УСТЕЛЯ́ТИ (ВСТЕЛЯ́ТИ), УСТИЛА́ТИ (ВСТИЛА́ТИ)... Словник синонімів української мови
  5. устилати — УСТИЛА́ТИ (ВСТИЛА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСЛА́ТИ (ВСЛА́ТИ), устелю́, усте́леш, док., перех., розм. Те саме, що устеля́ти. Кімнати її він услав килимами (Шиян, Вибр., 1947, 5); В огороді хмелинонька Грядки устилає (Чуб. Словник української мови в 11 томах