устилати
устила́ти
дієслово недоконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- устилати — УСТИЛА́ТИ (ВСТИЛА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСЛА́ТИ (ВСЛА́ТИ), устелю́, усте́леш, док., що, розм. Те саме, що устеля́ти. Кімнати її він услав килимами (А. Шиян); Пада листя із тополі, устилає темний дол [діл] (І. Гончаренко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- устилати — (встилати), -аю, -аєш, недок., услати (вслати), устелю, устелеш, док., перех., розм. Те саме, що устеляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- устилати — УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ) (про суцільну масу чого-небудь, рослинність тощо — заповнювати густо собою якусь поверхню, якийсь простір, предмет), ПОКРИВА́ТИ, КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ (ЗАСТЕЛЯ́ТИ), УСТЕЛЯ́ТИ (ВСТЕЛЯ́ТИ), УСТИЛА́ТИ (ВСТИЛА́ТИ)... Словник синонімів української мови
- устилати — УСТИЛА́ТИ (ВСТИЛА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСЛА́ТИ (ВСЛА́ТИ), устелю́, усте́леш, док., перех., розм. Те саме, що устеля́ти. Кімнати її він услав килимами (Шиян, Вибр., 1947, 5); В огороді хмелинонька Грядки устилає (Чуб. Словник української мови в 11 томах
- устилати — Устилати, -лаю, -єш гл. = устеляти. Зеленим барвінком камінь устилати. Макс. Словник української мови Грінченка