1. Словник української мови Грінченка

утікання

Утікання, -ня

с. Бѣгство, убѣганіе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утікання — утіка́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. утікання — УТІКА́ННЯ (ВТІКА́ННЯ), я, с. Дія за знач. утіка́ти¹. Все її життя встало разом перед її очима, неначе спахнуло вогнем: й Ястшембський, й втікання з Журавки, й страшна печера над Россю (І. Словник української мови у 20 томах
  3. утікання — (втікання), -я, с. Дія за знач. утікати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утікання — Утіка́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. утікання — УТІКА́ННЯ (ВТІКА́ННЯ), я, с. Дія за знач. утіка́ти¹. Все її життя встало разом перед її очима, неначе спахнуло вогнем: й Ястшембський, й втікання з Журавки, й страшна печера над Россю (Н.-Лев., II, 1956, 140). Словник української мови в 11 томах