1. Словник української мови Грінченка

ухвалити

Ухвалити

см. ухвалювати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухвалити — ухвали́ти 1 дієслово доконаного виду прийняти, затвердити ухвали́ти 2 дієслово доконаного виду розхвалити рідко Орфографічний словник української мови
  2. ухвалити — УХВАЛИ́ТИ¹ див. ухва́лювати¹. УХВАЛИ́ТИ² див. ухва́лювати². Словник української мови у 20 томах
  3. ухвалити — I див. ухвалювати I. II див. ухвалювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ухвалити — УХВАЛИ́ТИ (винести колективне рішення), ПОСТАНОВИ́ТИ, ВИ́РІШИТИ, УРА́ДИТИ, ПРИГОВОРИ́ТИ заст. — Недок.: ухва́лювати, постановля́ти, вирі́шувати, ура́джувати, пригово́рювати. Скликали сход оце сьогодні та й постановили: до вечора все знести на місце (А. Головко). Словник синонімів української мови
  5. ухвалити — УХВАЛИ́ТИ¹ див. ухва́лювати¹. УХВАЛИ́ТИ² див. ухва́лювати². Словник української мови в 11 томах