1. Орфографічний словник української мови

ухвалити

ухвали́ти 1

дієслово доконаного виду

прийняти, затвердити

ухвали́ти 2

дієслово доконаного виду

розхвалити

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ухвалити — УХВАЛИ́ТИ¹ див. ухва́лювати¹. УХВАЛИ́ТИ² див. ухва́лювати². Словник української мови у 20 томах
  2. ухвалити — I див. ухвалювати I. II див. ухвалювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ухвалити — УХВАЛИ́ТИ (винести колективне рішення), ПОСТАНОВИ́ТИ, ВИ́РІШИТИ, УРА́ДИТИ, ПРИГОВОРИ́ТИ заст. — Недок.: ухва́лювати, постановля́ти, вирі́шувати, ура́джувати, пригово́рювати. Скликали сход оце сьогодні та й постановили: до вечора все знести на місце (А. Головко). Словник синонімів української мови
  4. ухвалити — УХВАЛИ́ТИ¹ див. ухва́лювати¹. УХВАЛИ́ТИ² див. ухва́лювати². Словник української мови в 11 томах
  5. ухвалити — Ухвалити см. ухвалювати. Словник української мови Грінченка