1. Словник української мови Грінченка

ущипнути

Ущипнути, -ну, -неш

гл. Ущипнуть. Свій, коли не вкусить, то ущипне. Ном. № 9446.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ущипнути — ущипну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ущипнути — УЩИПНУ́ТИ (ВЩИПНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., кого, що. 1. Ухопивши за шкіру тіла (кінчиками пальців, дзьобом і т. ін.), стиснути сильно, боляче. Левантина почала совати рогачем у печі, а він [Квасюк] тим часом ущипнув її за руку (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. ущипнути — (вщипнути), -ну, -неш, док., перех. 1》 Ухопивши за шкіру тіла (кінчиками пальців, дзьобом і т. ін.), стиснути сильно, боляче. 2》 перен. Пронизати, викликаючи відчуття пощипування (про холод, вітер, мороз і т. ін.). 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ущипнути — ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ (ВРИВА́ТИ), ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару)... Словник синонімів української мови
  5. ущипнути — Ущипну́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ущипнути — УЩИПНУ́ТИ (ВЩИПНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. 1. Ухопивши за шкіру тіла (кінчиками пальців, дзьобом і т. ін.), стиснути сильно, боляче. Левантина почала совати рогачем у печі, а він [Квасюк] тим часом ущипнув її за руку (Гр. Словник української мови в 11 томах