ущипнути
УЩИПНУ́ТИ (ВЩИПНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех.
1. Ухопивши за шкіру тіла (кінчиками пальців, дзьобом і т. ін.), стиснути сильно, боляче.
Левантина почала совати рогачем у печі, а він [Квасюк] тим часом ущипнув її за руку (Гр., II, 1963, 264);
Оленка спробувала було жартувати, але.. Галя боляче ущипнула її за коліно під столом, що вона одразу примовкла (Кучер, Прощай.., 1957, 54);
Старий погладив птицю, а вона, чекаючи потрави, закинула голову на спину, а потім ущипнула господаря за палець (Стельмах, І, 1962, 426).
2. перен. Пронизати, викликаючи відчуття пощипування (про холод, вітер, мороз і т. ін.);
// безос.
Подихнуло на Пилипка вільним холодним повітрям, ущипнуло за ніс (Мирний, IV, 1955, 299).
3. перен., розм. Сказати кому-небудь щось гостре, дошкульне; вразити словом, словами.
— Де ж твої, царівно, дорогі убрання та діаманти?.. — знов ущипнула Паміру раджиха (Н.-Лев., IV, 1956, 30);
Сергій зрозумів його слова, як шпильку під бік. І заворушилася в ньому каламутна неприязнь ущипнути Тимка якнайболючіше (Тют., Вир, 1964, 341).
4. Щипаючи, відірвати, відокремити частину чого-небудь.
Тут ущипне [овечка] травку, там ущипне та й далі, та й далі (Фр., IV, 1950, 25);
За два дні перший раз ущипнув Роман крихту хліба і через силу її проковтнув (Панч, II, 1956, 406).
Значення в інших словниках
- ущипнути — ущипну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- ущипнути — УЩИПНУ́ТИ (ВЩИПНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., кого, що. 1. Ухопивши за шкіру тіла (кінчиками пальців, дзьобом і т. ін.), стиснути сильно, боляче. Левантина почала совати рогачем у печі, а він [Квасюк] тим часом ущипнув її за руку (Б. Словник української мови у 20 томах
- ущипнути — (вщипнути), -ну, -неш, док., перех. 1》 Ухопивши за шкіру тіла (кінчиками пальців, дзьобом і т. ін.), стиснути сильно, боляче. 2》 перен. Пронизати, викликаючи відчуття пощипування (про холод, вітер, мороз і т. ін.). 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ущипнути — ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ (ВРИВА́ТИ), ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару)... Словник синонімів української мови
- ущипнути — Ущипну́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ущипнути — Ущипнути, -ну, -неш гл. Ущипнуть. Свій, коли не вкусить, то ущипне. Ном. № 9446. Словник української мови Грінченка