уїхати
Уїхати
см. уїздити.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уїхати — уї́хати 1 дієслово доконаного виду їдучи, потрапляти в середину, в межі чогось уї́хати 2 дієслово доконаного виду подолати якусь відстань Орфографічний словник української мови
- уїхати — [ўйіхатие] = в'їхати ўйіду, ўйідеиш; нак. ўйід', ўйід'теи Орфоепічний словник української мови
- уїхати — УЇ́ХАТИ¹ див. уїжджа́ти¹. УЇ́ХАТИ² див. в'їжджа́ти¹. Словник української мови у 20 томах
- уїхати — I див. уїжджати I. II див. в'їжджати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уїхати — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док. Словник синонімів української мови
- уїхати — УЇ́ХАТИ¹ див. уїжджа́ти¹. УЇ́ХАТИ² див. вїжджа́ти¹. Словник української мови в 11 томах