1. Орфографічний словник української мови

уїхати

уї́хати 1

дієслово доконаного виду

їдучи, потрапляти в середину, в межі чогось

уї́хати 2

дієслово доконаного виду

подолати якусь відстань

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уїхати — [ўйіхатие] = в'їхати ўйіду, ўйідеиш; нак. ўйід', ўйід'теи Орфоепічний словник української мови
  2. уїхати — УЇ́ХАТИ¹ див. уїжджа́ти¹. УЇ́ХАТИ² див. в'їжджа́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  3. уїхати — I див. уїжджати I. II див. в'їжджати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уїхати — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док. Словник синонімів української мови
  5. уїхати — УЇ́ХАТИ¹ див. уїжджа́ти¹. УЇ́ХАТИ² див. вїжджа́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  6. уїхати — Уїхати см. уїздити. Словник української мови Грінченка