фарб'яр
Фарб'яр, -ра
м. Красильщикъ. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фарб'яр — фарб'я́р іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- фарб'яр — ФАРБ'Я́Р, а́, ч., діал. Фарбувальник. [Йоганна:] Волосся я не фарбувала, пані. [Марція:] Я власне не про те ж і говорила. Лише завважила, що сеї барви абиякий фарб'яр не може вдати, та рідко де трапляється й в натурі (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- фарб'яр — -а, ч., діал. Фарбувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови