1. Словник української мови у 20 томах

фарб'яр

ФАРБ'Я́Р, а́, ч., діал.

Фарбувальник.

[Йоганна:] Волосся я не фарбувала, пані. [Марція:] Я власне не про те ж і говорила. Лише завважила, що сеї барви абиякий фарб'яр не може вдати, та рідко де трапляється й в натурі (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фарб'яр — фарб'я́р іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. фарб'яр — -а, ч., діал. Фарбувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фарб'яр — Фарб'яр, -ра м. Красильщикъ. Желех. Словник української мови Грінченка