фураж

Фураж, -жа

м. Недоборъ. Як є посуха, то він має фураж — наб'є менче бриндзі, як обіцяв дати, тогди мусить готівкою доплатити. Шух. І. 209.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фураж — фура́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фураж — Харч, харчі, пожива, спожива, їжа, їдло, страва, див. їда, хлібофураж Словник чужослів Павло Штепа
  3. фураж — ФУРА́Ж, у́, ч. 1. Сухі корми (сіно, солома), а також овес, ячмінь, картопля і т. ін. для свійських тварин і птиці. – Чого це ти так пізно?.. Словник української мови у 20 томах
  4. фураж — -у, ч. Сухі корми (сіно, солома), овес, ячмінь, картопля і т. ін. для свійських тварин і птиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фураж — Фура́ж, -жу́, -же́ві, -же́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. фураж — ФУРА́Ж, у́, ч. Сухі корми (сіно, солома), овес, ячмінь, картопля і т. ін. для свійських тварин і птиці. — Чого це ти так пізно?.. Я вже й бичків напоїв, і фураж одержав, а тебе все нема та й нема (Тют., Вир, 1964, 9); Невистачало фуражу для коней. Словник української мови в 11 томах