фураж

ФУРА́Ж, у́, ч.

1. Сухі корми (сіно, солома), а також овес, ячмінь, картопля і т. ін. для свійських тварин і птиці.

– Чого це ти так пізно?.. Я вже й бичків напоїв, і фураж одержав, а тебе все нема та й нема (Григорій Тютюнник);

Не вистачало фуражу для коней. Старшини, даремно обгасавши навколишні безплідні місця, нарешті мусили видавати коням, як і своїм гвардійцям, раціони розкислих сухарів (О. Гончар);

Генерали мовчки слухали імператора, стривожені, що з перших днів кампанії доводиться відступати, залишаючи територію противникові, палити фураж і продовольство (П. Кочура);

У господарствах Полісся, Лісостепу і Карпат близько 40 процентів валового збору картоплі використовується на фураж (з наук. літ.).

2. діал. Недобір.

Як є посуха, то він має фураж – наб'є менче [менше] бриндзи, як обіцяв дати, тогди [тоді] мусить готівкою дати (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фураж — фура́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фураж — Харч, харчі, пожива, спожива, їжа, їдло, страва, див. їда, хлібофураж Словник чужослів Павло Штепа
  3. фураж — -у, ч. Сухі корми (сіно, солома), овес, ячмінь, картопля і т. ін. для свійських тварин і птиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фураж — Фура́ж, -жу́, -же́ві, -же́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. фураж — ФУРА́Ж, у́, ч. Сухі корми (сіно, солома), овес, ячмінь, картопля і т. ін. для свійських тварин і птиці. — Чого це ти так пізно?.. Я вже й бичків напоїв, і фураж одержав, а тебе все нема та й нема (Тют., Вир, 1964, 9); Невистачало фуражу для коней. Словник української мови в 11 томах
  6. фураж — Фураж, -жа м. Недоборъ. Як є посуха, то він має фураж — наб'є менче бриндзі, як обіцяв дати, тогди мусить готівкою доплатити. Шух. І. 209. Словник української мови Грінченка