фурик

Фурик, -ка

м.

1) Тачка. Вх. Уг. 278.

2) Колясочка для дѣтей. Вх. Уг. 278.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фурик — ФУ́РИК, а, ч., діал. 1. Візок. – Андрію, повези мене на весілля, – нараз сказав Жменяк. – Ти що! Хіба в мене коні є? На чому я тебе повезу? – На фурикові (М. Томчаній). 2. Колясочка для дітей. Словник української мови у 20 томах
  2. фурик — (-а) ч. 1. крим. Пляшка одеколону, настоянки ліків, які уживають алкоголіки і токсикомани. СЖЗ, 107. 2. токс. Токсичний клей. Той вар'ят нанюхається фурика й гонить біса. ПСУМС, 74. Словник жарґонної лексики української мови
  3. фурик — -а, ч., зах. 1》 Тачка. 2》 Дитяча коляска. Великий тлумачний словник сучасної мови