фурик

ФУ́РИК, а, ч., діал.

1. Візок.

– Андрію, повези мене на весілля, – нараз сказав Жменяк. – Ти що! Хіба в мене коні є? На чому я тебе повезу? – На фурикові (М. Томчаній).

2. Колясочка для дітей.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фурик — (-а) ч. 1. крим. Пляшка одеколону, настоянки ліків, які уживають алкоголіки і токсикомани. СЖЗ, 107. 2. токс. Токсичний клей. Той вар'ят нанюхається фурика й гонить біса. ПСУМС, 74. Словник жарґонної лексики української мови
  2. фурик — -а, ч., зах. 1》 Тачка. 2》 Дитяча коляска. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фурик — Фурик, -ка м. 1) Тачка. Вх. Уг. 278. 2) Колясочка для дѣтей. Вх. Уг. 278. Словник української мови Грінченка