фури
ФУ́РИ, ів, мн. (одн. фур, а, ч., іст.).
Учасники повстанської боротьби проти феод.-кріпосницького гніту на західноукраїнських землях у ХVст.
На початку 50-х рр. 15 ст. звитяжною боротьбою проти феодалів вславилися фури під проводом Іллі та Івана Зінковичів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me