фуркальце
Фуркало, -ла
с.
1) Игрушка: волчекъ. Шейк.
2) Родъ игрушки: состоитъ изъ а) палочки, б) орѣха свища, срѣзаннаго сверху и снизу и надѣтаго на палочку, в) нитки, намотанной на палочку и пропущенной сквозь дырку свища, г) картофелины, въ которую воткнутъ противоположный конецъ палочки. Держа орѣхъ тремя пальцами лѣвой руки, правою рукою тянутъ за нитку, а потомъ слегка ее пускаютъ, не выпуская изъ пальцевъ; отъ тяжести картофеля нитка сама наматывается на палочку. Шейк.
3) Снарядъ, съ помощью котораго вспугиваютъ въ саду или огородѣ птицъ или свиней: нѣчто подобное кнуту, къ короткой веревочкѣ котораго привязана дощечка.
4) Годъ женскаго платья. Ленч 103. ум. фуркальце. Дочка Лавися чепуруха в німецькім фуркальці була. Котл. Кн. IV. 27.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фуркальце — фу́ркальце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- фуркальце — ФУ́РКАЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до фу́ркало. * У порівн. Крутитися, як фуркальце. Словник української мови у 20 томах
- фуркальце — -я, с. Зменш.-пестл. до фуркало. Крутитися, як фуркальце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фуркальце — ФУ́РКАЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до фу́ркало. *У порівн. Крутитися, як фуркальце. Словник української мови в 11 томах