1. Словник української мови Грінченка

фуркання

Фуркання, -ня

с.

1) Звукъ, издаваемый фуркалом. Шейк.

2) Отлетъ, полетъ съ шумомъ крыльевъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фуркання — фу́ркання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. фуркання — ФУ́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. фу́ркати 3 і звуки, утворювані цією дією. З писком та фурканням ганялися одна за одною, вертілися так швидко навколо стовбура, що інколи починало здаватися, ніби то й зовсім не білочки... Словник української мови у 20 томах
  3. фуркання — -я, с., розм. Дія за знач. фуркати 3) і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фуркання — ФУ́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. фу́ркати 3 і звуки, утворювані цією дією. З писком та фурканням ганялися одна за одною, вертілися так швидко навколо стовбура, що інколи починало здаватися, ніби то й зовсім не білочки... Словник української мови в 11 томах