хабаль

Хабаль, -ля

м. Любовникъ, волокита. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хабаль — див. розпусник Словник синонімів Вусика
  2. хабаль — ХАБА́ЛЬ, я, ч., діал. Коха́нець; розпусник, гульвіса. Ти знаєш, що відколи я стала курвою, то до мене дзвонять у вікна всі хабалі, я тобі більше не жінка, такої жінки тобі не треба (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  3. хабаль — ха́баль → габаль Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. хабаль — -я, ч., зах. Бахур, зальотник. Великий тлумачний словник сучасної мови