1. Словник української мови Грінченка

хабета

Хабета, -ти

ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в'їдеш. Канев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хабета — див. кінь Словник синонімів Вусика
  2. хабета — ХАБЕ́ТА, и, ж., діал. Шкапа. Ото хабета: скільки бий, стільки їдеш (Сл. Б. Грінченка); Тож-то кінь був! Не така хабета, як оцей, теперішній. (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
  3. хабета — хабе́та 1. старий, знесилений, худий кінь (ст)|| = кінь 2. худа, непропорційно висока жінка чи дівчина (м, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. хабета — див. хаба. Великий тлумачний словник сучасної мови