хабета

хабе́та 1. старий, знесилений, худий кінь (ст)|| = кінь

2. худа, непропорційно висока жінка чи дівчина (м, ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хабета — див. кінь Словник синонімів Вусика
  2. хабета — ХАБЕ́ТА, и, ж., діал. Шкапа. Ото хабета: скільки бий, стільки їдеш (Сл. Б. Грінченка); Тож-то кінь був! Не така хабета, як оцей, теперішній. (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
  3. хабета — див. хаба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хабета — Хабета, -ти ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в'їдеш. Канев. у. Словник української мови Грінченка