хабета
хабе́та 1. старий, знесилений, худий кінь (ст)|| = кінь
2. худа, непропорційно висока жінка чи дівчина (м, ст)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хабета — див. кінь Словник синонімів Вусика
- хабета — ХАБЕ́ТА, и, ж., діал. Шкапа. Ото хабета: скільки бий, стільки їдеш (Сл. Б. Грінченка); Тож-то кінь був! Не така хабета, як оцей, теперішній. (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
- хабета — див. хаба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хабета — Хабета, -ти ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в'їдеш. Канев. у. Словник української мови Грінченка