хавка
Хавка, -ки
ж.
1) Ротъ, рыло, морда. Желех.
2) мн. хавки́. Ротъ. КЗ. V. 53. Желех.
3) мн. Жабры. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хавка — Ха́вка: — (вульг.) рот [13] — рот (вульгарно) [VI,VII] — рот, паща, пелька [I] — рот, щелепи [III] — рот; морда [IV] Словник з творів Івана Франка
- хавка — ха́вка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- хавка — див. горло; рот Словник синонімів Вусика
- хавка — ХА́ВКА, и, ж., діал. 1. Рот. – Се я її [Фрузю] хлюпнула, щоб їй залляти оту широку хавку, – насміхалася Ганка (І. Франко); – Іди й ти з Гриньком, та там будете оба сміятися з того святця, – сказав Іван, – а тут стули хавку! (Л. Мартович). 2. тільки мн. хавки́, во́к. Зябра. Словник української мови у 20 томах
- хавка — И, ж. Їжа. Тепер я розумію, куди дівалась хавка з 701-ої... (Інтернет). Сідай, чувань, я зара тобі хавки задєлаю (Б. Жолдак). Словник сучасного українського сленгу
- хавка — 1 (-и) ж.; крим., мол. 1. Їжа. — Дай хавки, Тамарко! <...> (В. Шевчук Сонце в тумані); <...> вона тутешня, сам подумай: хавка, квартира, музон — добазарилися про зустріч <...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 637; ПСУМС, 74; ЯБМ, 2, 481. Словник жарґонної лексики української мови
- хавка — -и, ж., діал. 1》 Рот, глотка. 2》 тільки мн. хавки, -вок. Зябра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хавка — ГЛО́ТКА (верхня частина травного каналу), ПЕ́ЛЬКА вульг., ХА́ВКА зневажл., діал. Упіймали плотку, що не лізе й в глотку (прислів'я); (Горпина:) Давай лиш, сестро, чарку горілки, або чаю, або чого-небудь, бо в мене пелька засохла од біганини (І. Словник синонімів української мови
- хавка — ХА́ВКА, и, ж., діал. 1. Рот, глотка. — Се я її [Фрузю] хлюпнула, щоб їй залляти оту широку хавку,— насміхалася Ганка (Фр., І, 1955, 83); — Іди й ти з Гриньком, та там будете оба сміятися з того святця,— сказав Іван,— а тут стули хавку! (Март., Тв., 1954, 282). 2. тільки мн. хавки́, во́к. Зябра. Словник української мови в 11 томах