хавтур

Хавтур, -ра

м.

1) Взятка.

2) Поборы натурой, собираемые духовенствомъ. Школярі з дяком співали псальми за хавтури. Мкр. Н. 34. Также: остатки поминальнаго обѣда, забираемые духовенствомъ и нищими, а иногда въ шутку и самый номинальный обѣдъ. (Козелец. у.); отсюда (шуточно?): хавтури́ справляти. Давать номинальный обѣдъ по умершемъ. Борз. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хавтур — ха́втур: — попівські побори натурою [4;30,XII] Словник з творів Івана Франка
  2. хавтур — хавту́р іменник чоловічого роду побори натурою арх. Орфографічний словник української мови
  3. хавтур — див. хабар Словник синонімів Вусика
  4. хавтур — ХАВТУ́Р, а, ч., ХАВТУ́РА, и, ж., заст. 1. Побори натурою, які брало духівництво. Максим таки як письменний, Було, помагає, І на клиросі дякові .. Й хавтури З школярами носить (Т. Шевченко); Школярі з дяком співали псалми за хавтури (М. Макаровський); // Милостиня, подаяння. 2. Хабар. Словник української мови у 20 томах
  5. хавтур — -а, ч., хавтура, -и, ж., заст. 1》 Побори натурою, які брало духівництво. || Милостиня, подаяння. 2》 Хабар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хавтур — ХАБА́Р (плата службовій особі за якусь незаконну послугу як підкуп), МЗДА ірон., КАЛИ́М розм., ПІДНО́С заст., ПІДНО́ШЕННЯ заст., БАЗАРИ́НКА (БАСАРИ́НКА) заст., БАКШИ́Ш розм. заст., ХАВТУ́Р заст., ХАВТУ́РА заст., ХАПТУ́РА діал. Словник синонімів української мови
  7. хавтур — Хавту́р, -ту́ра́; -турі́, -рі́в (ч. р.) і хавту́ра, -ри; -ту́ри, -ту́р (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хавтур — ХАВТУ́Р, а, ч., ХАВТУ́РА, и, ж., заст. 1. Побори натурою, які брало духівництво. Максим таки як письменний, Було, помагає, І на клиросі дякові.. Й хавтури З школярами носить (Шевч., II, 1953, 55); Школярі з дяком співали псалми за хавтури (Укр. Словник української мови в 11 томах